15 січня 2017 року відзначив свій поважний ювілей – 90-річчя учасник Другої світової війни, поважний ветеран, людина із значними досягненнями, бойовим, трудовим і життєвим досвідом Дузенко Василь Іванович.

У цей день ювіляра вітали  усі рідні та близькі.  Привітати Василя Івановича з визначною подією завітали і секретар міської ради Людмила Милькова, перший заступник міського голови Сергій Тарасовський, голова ГО «Карлівська районна рада ветеранів війни і праці» Галина Ракосій, голова ППО ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» Людмила Теслюк, голова ради ветеранів Карлівського машинобудівного заводу Тамара Биковська та член ради ветеранів Карлівського машинобудівного заводу Олександр Акімов. У своїх вітаннях вони висловили глибоку вдячність Василю Івановичу за проявлену мужність і героїзм у роки війни, за невтомну працю у післявоєнний час та активну громадську роботу, побажали міцного здоров’я, довголіття, благополуччя, підтримки і уваги близьких людей.

Щирий, життєрадісний та  відкритий, Василь Іванович зустрічав поважних гостей, висловлюючи подяку за увагу і турботу та охоче розповідаючи про свій життєвий шлях, який був не з легких.

Дитинство пролетіло, як один день. Закінчив п’ять класів, коли почалася війна. Пройшов через голод і холод воєнних років. Восени 1944 року сімнадцятирічним  призвали в армію та направили воювати в Маньчжурію. Зі сльозами на очах згадував Василь Іванович, як добиралися до місця призначення на віслюках, верблюдах, залізницею, страждали без води та їжі, через що й загинуло половина бранців, як вже після війни з Японією служив у Читинській  області в топографічній частині, як після демобілізації працював на військовому заводі на Дніпропетровщині, а з 1953 року по 1982 рік – в Карлівському машинобудівному заводі у ливарному цеху.

Про відвагу, бойовий і трудовий шлях Василя Івановича свідчать численні нагороди, зокрема: Орден Вітчизняної війни, медаль Жукова, медаль «За відвагу». Хоча і не легкий життєвий шлях відмірила доля ювіляру, проте Господь нагородив дружньою родиною: 2 синами (на жаль, молодшого вже немає на цьому світі), 3 онуками та 4 правнуками.

Не зважаючи на поважний вік, Василь Іванович Дузенко має свою життєву позицію, добру пам’ять, допомагає всім своїми порадами у різноманітних життєвих ситуаціях, на долю не скаржиться і бажає всім мирного неба.