З листопада 1994 року на теренах Карлівщини свій творчий шлях розпочало телерадіооб’єднання  «Контакт».  Напевно, не будь в Карлівці таких ентузіастів та фанатів цієї справи, як Лариса Гаврилова, Леонід Гарькавий, Анатолій Мойса, Сергій Стеценко, Надія Ковтун, Сергій Гладир, Леонід Михайлов, телебачення в місті не було б. Тобто, з часом воно, звичайно, з'явилося б, але значно пізніше, як в інших містах, подібних до нашого.  

       ТРО «Контакт» в ті часи було у всіх на вустах. Щовечора люди кидали всі  справи, щоб подивитися карлівські новини, побачити на телеекрані свій колектив, своїх знайомих, а нерідко і себе. Окремим десертом тоді були поздоровлення з днем народження, за якими крутили модні на той час відеокліпи.

       «То був період по вінця насичений новою й цікавою справою, прозаїчний і романтичний водночас, по-своєму складний, але досі такий пам’ятний і неповторний… Ми намагалися уникати тенденційності в підготовці теленовин. Прагнули до підбору різнотемової інформації, дотримуючись «географії» щодо відзнятих сюжетів у розрізі нашого, а потім і сусідніх районів…Усі сили направляли на підготовку телевізійних новин, тематичних авторських передач, не обходились від музично-вітальних…» - свого часу ділилася спогадами перший директор «Контакту» Лариса Гаврилова на сторінках районної газети «Життя і слово».

       Саме тоді в ефірі з’явилося багато нових цікавих та змістовних  рубрик і передач, а у 1996 році про себе заявила і новостворена студія дитячо-юнацьких програм. Неодноразово «Контакт» у ті роки ставав дипломантом у конкурсі програм регіональних телеорганізацій. Згодом своїми успіхами стала пишатися і дитяча студія, яка багато разів ставала призерами різних конкурсів та фестивалів. Для тодішніх працівників «Контакт» був не просто місцем роботи, а домом, станом душі, стилем життя. Злагоджена праця телевізійників за багато років створила справжній «телелітопис» Карлівщини.

       Два роки тому, вітаючи колектив «Контакту» з 20-річним ювілеєм, перший його директор  Лариса Гаврилова побажала телерадіооб’єднанню радувати глядачів і добрими новинами, і хорошими авторськими передачами, розповідями про неординарних земляків. «Хочеться, щоб наші колеги-наступники вписали свою помітну сторінку в історію рідного краю, і самого телерадіооб’єднання. А його сміливість при цьому хай супроводжує професіоналізм, з яким завжди повинна сусідити професійна етика» - додала Лариса Миколаївна.

     Та не судилося… На жаль, за останні два роки карлівські телеглядачі не тільки не побачили в ефірі нових цікавих програм, а й лишилися тих, які були створені «першопрохідцями». Зникла з екрану студія дитячо-юнацьких програм. Ще б пак, для створення якісних дитячих передач потрібно мати творчий хист та і часу чимало, тож легше за все  скачати з Інтернету готову «Вечірню казку» і видати за власний продукт. А коли в ефірі «Контакту» йдуть затягнуті передачі на загальні теми про рослини та тварин, то складається таке враження, що карлівчани тільки й люблять, що займатися розведенням фікусів та доглядом за мопсами. Що вже казати про випуски новин. Якщо раніше в кожному випуску було по п’ять-шість різнопланових сюжетів, то зараз -  один-два. І повторюються одні ж ті самі  недолугі сюжети в усіх існуючих програмах ТРО, як то: «На актуальну тему», «Формула сьогодення», адже показувати більше немає чого.

     Про якість та достовірність викладеної інформації взагалі мова не йде. Останнім часом спостерігається тенденція до поширення інформації, яка здебільшого не відповідає дійсності. «Творчий» колектив ТРО спрямовує свою діяльність лише на висвітлення того матеріалу, який вигідний політиці господаря «Контакту» - ПАТ «Полтавагаз». Навіщо морочитись та створювати авторські передачі і пускати в ефір змістовні сюжети, які були б цікаві всім: малюкам, молоді,  людям старшого віку, якщо головною метою керівництва ТРО є «вилити» в ефір якнайбільше бруду і крутити весь цей бруд тижнями, а то й місяцями, зомбуючи  глядачів. Про дотримання журналістських стандартів тут не йдеться взагалі. Перетворившись на «кишенькове» телебачення, «Контакт» втратив свою індивідуальність та престижність.

     Сподіваємось, що на теренах Карлівщини невдовзі з’явиться професійне телебачення, творчий колектив якого  буде займатися по-справжньому журналістською роботою, висвітлювати новий, якісний та цікавий матеріал. І робити це оперативно, виважено та об’єктивно, а головне - достовірно.